Skip navigation
Please use this identifier to cite or link to this item: http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/5316
Title: Виділення нафтонасичених порід-колекторів Юрських відкладів за геолого-геофізичними критеріями (на прикладі Лопушнянського нафтового родовища)
Authors: Фтемов, Я. М.
Keywords: геофізичні дослідження свердловин
карбонатні породи
фільтраційно-ємнісні властивості
пористість
насичення
порода-колектор
критерійний параметр
структура порового простору
нейтрон-гамма каротаж
гамма каротаж
акустичний каротаж
геофизические исследования скважин
карбонатные породи
фильтрационно-емкостные свойства
пористость
насыщение
порода-коллектор
критериальный параметр
структура порового пространства
нейтрон-гамма каротаж
гамма-каротаж
акустический каротаж
geophysical well logging
carbonate rocks
porosity and permeability properties
porosity
saturation
reservoir rock
criterion parameter
porous space structure
neutron gamma logging
gamma logging
acoustic logging
Issue Date: 2017
Publisher: ІФНТУНГ
Citation: Фтемов, Ярослав Миколайович Виділення нафтонасичених порід-колекторів Юрських відкладів за геолого-геофізичними критеріями (на прикладі Лопушнянського нафтового родовища) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геол. наук : спец. 04.00.22 "Геофізика" / Я. М. Фтемов ; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. - Івано-Франківськ, 2017. - 21 с. : рис. - 16-18.
Abstract: У дисертаційній роботі вирішується ряд важливих задач, які виникають під час виділення карбонатних порід-колекторів та визначення їх колекторських властивостей. За результатами дослідження геологічної будови Лопушнянського родовища встановлено, що карбонатні породи-колектори верхньої юри представлені вапняками складної будови (різного літологічного складу із наявністю тріщинної, кавернозної та відкритої пористості). За літолого-петрофізичною характеристикою, розподілом пустот порового простору та наявності глинисто-карбонатного цементу матриці карбонатні породи-колектори відносяться до третьої групи петрофізичних моделей. З метою підвищення однозначності розв’язання задачі виділення і розчленування порід карбонатного складу вперше запропоновано критерій виділення карбонатних порід у загальному літотипі порід, який характеризує частку дисперсної фракції до загального водневмісту породи. На основі аналізу електропровідності гірських порід запропоновано модель електропровідності для порід-колекторів карбонатних відкладів Лопушнянського нафтового родовища із значним вмістом глинистого матеріалу. За результатами дослідження зв’язку швидкісних характеристик гірської породи карбонатного типу з її питомим електричним опором встановлено залежність швидкості проходження пружної хвилі від геометрії порового простору. Шляхом модельних розрахунків швидкості проходження пружної хвилі у породі-колекторі з кавернозною і тріщинною пористістю встановлено збільшення швидкості хвилі в породі з кавернозною пористістю порівняно з тріщинною пористістю при однаковому об’ємі порового простору. Вперше запропоновано критерій оцінки типу пористості для розділення порід карбонатного складу за структурою порового простору на основі використання відносного параметра й, який характеризує частку відхилення виміряного значення інтервального часу від теоретично розрахованого з мінімальною пористістю для кавернозних порід до кількості теплових нейтронів, що утворились при проходженні сповільнених нейтронів між великим і малим зондами методу двозондового нейтрон-нейтрон каротажу за тепловими нейтронами.
В диссертационной работе решается ряд важных проблем, которые возникают в процессе выделения карбонатных пород-колекторов та определения их коллекторских свойств. Представленные в диссертационной работе результаты петрофизического моделирования коллекторских свойств карбонатных пород юрской системы Лопушнянского месторождения позволили создать модель коллекторов и на их основе исследовать функциональные связи между физическими и геологическими величинами с целью определения коллекторских свойств по геофизической информации. По результатам анализа взаимосвязей геофизических параметров, измеренных в карбонатному геологическому разрезе скважины, которые характеризуют электрическое сопротивление, скорость ультразвуковых упругих волн, интенсивность природной гамма-активности та интенсивность излучения радиационного захвата тепловых нейтронов, показана возможность выделения пород карбонатного состава по различной структуре порового пространства. Для характеристики геологического объекта с целью увеличения однозначности решения задачи выделения и расчленения пород карбонатного состава впервые рекомендовано критерий выделения карбонатных пород Ψ в общем литотипе пород, который характеризует долю дисперсной фракции относительно общего водородосодержания породы. Выполненные исследования связи интенсивности вторичного гамма-поля с относительным параметром Ψ терригенного и карбонатного состава позволили установить новый подход для анализа влияния дисперсной глинистой фракции и строения коллектора на общий объем пустот коллекторов. Породы карбонатного типа принципиально отличаются по характеру связи от пород терригенного состава. На основе анализа электропроводности горных пород предложена модель электропроводности для пород-коллекторов карбонатных отложений Лопушнянского нефтяного месторождения с глинистым цементом. По результатам исследования связи скоростных характеристик горной породы карбонатного типа с ее удельным электрическим сопротивлением установлена зависимость скорости прохождения упругой волны от геометрии порового пространства. Модельные расчеты скорости прохождения упругой волны в породе-коллекторе с кавернозной и трещинной пористостью установлено увеличение скорости упругой волны в породе с кавернозной пористостью сравнительно с трещинной пористостью при одинаковом объеме порового пространства. Впервые предложен критерий оценки типа пористости для разделения пород карбонатного состава по структуре порового пространства на основе использования относительного параметра R, который характеризует долю отклонения измеренного значения интервального времени от теоретически расчитанного с минимальною пористостью для кавернозних пород к количеству теплових нейтронов, которые образовались при прохождении замедленных нейтронов между большим и малым зондами метода двухзондового нейтрон-нейтрон каротажа по тепловим нейтронам.
The dissertation thesis solves a number of important problems that arise when distinguishing carbonate reservoir rocks and determining their reservoir properties. Based on the study results of geologic structure of the Lopushnianske field, it was found out that carbonate reservoir rocks of the Upper Jurassic are represented by complex structure limestones (with different lithological composition and presence of fracture, cavernous, and effective porosity). In order to improve unambiguity of solution of the problem of distinguishing and stratification of the carbonate rocks, for the first time there was suggested a criterion Ψ for distinguishing carbonate rocks in the general rock lithotype that characterizes the ratio of the dispersion fraction and general rock water content. Based on the analysis of the rock electrical conductivity, there was developed a model of electrical conductivity for reservoir rocks of carbonate deposits of the Lopushnianske oil field with the considerable content of clay materials. Based on the study results of the connection between velocity characteristics in the carbonate type rock and its specific electrical resistance, there was found out the dependence of the elastic wave velocity on the porous space geometry. Model calculations of the elastic wave velocity in the reservoir rock with cavernous and fracture porosity determined an increase of the wave velocity in the rock with cavernous porosity when compared with the fracture porosity at the same porous space volume. For the first time there was suggested a criterion for evaluation of the porosity type for stratification of carbonate rocks in accordance with the porous space structure with the help of the relative parameter R that characterizes the ratio of deviation of the measured value of interval time and theoretically calculated one with minimum porosity for cavernous rocks and number of thermal electrons that formed when decelerated electrons went between big and small sondes of the dual neutron logging method after the thermal neutrons.
URI: http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/5316
Appears in Collections:Автореферати та дисертації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
an2588.pdf1.44 MBAdobe PDFView/Open
Show full item record   Google Scholar


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.