Шляхи покращення ресурсного забезпечення територій з особливими проблемами розвитку

Abstract

В статті обґрунтовано шляхи покращення ресурсного забезпечення територій з особливими проблемами розвитку (сільських, гірських). Відповідно до поставленої мети, у роботі використано такі методи економічних досліджень: аналізу та синтезу; абстрактно-логічний – для формування мети та завдань дослідження; діалектичний та системного аналізу – для опрацювання теоретико-методичних положень, узагальнення літературних джерел, формування висновків. Зазначено, що сучасні тенденції щодо управління розвитком територій з особливими потребами повинні орієнтуватися на принципи партнерства та координації, стратегічного планування, цільового спрямування коштів. Тому регіональна економічна політика, яка реалізується на цих територіях, це політика, що орієнтується на можливості для майбутнього, мобілізуючи й стимулюючи неефективно використаний потенціал. Обґрунтовано, що для покращення ресурсного забезпечення сільських та гірських територій необхідним є виконання таких завдань: стимулювання аграрного виробництва, лісопереробки (для гірських територій); сприяння диверсифікації економіки сільських і гірських територій; розвиток інфраструктури сільських і гірських територій; розвиток людського потенціалу. Закцентовано увагу, що в сучасних умовах для цих територій має бути запроваджений диференційований підхід до вибору інструментів державної підтримки їх розвитку, який забезпечить поєднання економічних і соціальних цілей. Ці інструменти стосуються сфери планування використання земель цих територій, сприяння диверсифікації їх економіки, стимулювання зайнятості, розвитку малого підприємництва, фінансування розвиткових проектів, надання субвенцій та дотацій в рамках реалізації механізмів державної регіональної політики та адресне фінансування суб’єктів підприємництва. Доведено, що практична реалізація визначених завдань, сприятиме удосконаленню регіональної економічної політики, усуненню міжрегіональних диспропорцій, досягненню нових цілей розвитку територій з особливими потребами в контексті адміністративної і фінансової децентралізації.

The article substantiates ways to improve resource provision of territories with special developmental problems (rural, mountainous). According to the goal, the following methods of economic research are used in the manuscript: analysis and synthesis; abstractlogical – to form the purpose and objectives of the research; dialectical and systematic analysis – to study the theoretical and methodological positions, the synthesis of literary sources, the formation of conclusions. It is noted that the current trends in the management of the development of territories with special needs should be guided by the principles of partnership and coordination, strategic planning, and targeted funds. Therefore, the regional economic policy implemented in these territories is a policy that defines and focuses on opportunities for the future, mobilizing and stimulating inefficiently used potential. It is grounded that in order to improve the resource provision of rural and mountain territories, the following tasks are necessary: stimulation of agrarian production, forest processing (for mountainous territories); promoting diversification of the economy of rural and mountain areas; development of infrastructure of rural and mountain territories; development of human potential. It is emphasized that in today's conditions a differentiated approach should be introduced for these territories to choose the instruments of state support for their development, which will ensure a combination of economic and social goals. The seinstruments relate to the planning of land use in the seterritories, promotion of diversification of their economies, stimulation of employment, development of small businesses, financing of development projects, provision of subventions and grants as part of the implementation of state regional policy mechanisms and targeted financing of busines sentities. It is proved that the practical fulfillment of certain tasks will contribute to the improvement of regional economic policy, the solution of the problem of eliminating interregional imbalances, and the achievement of new goals for the development of territories with special needs in the context of administrative and financial decentralization.