Підвищення ефективності газопроводів газозбірних систем нафтових і газових промислів

Abstract

Дисертація присвячена підвищенню ефективності газопроводів газозбірних систем нафтових і газових промислів. В цій роботі, враховуючи нагальну актуальність впровадження заходів щодо зменшення втрат тиску, основну увагу буде присвячено вибору раціонального методу очистки (або звільнення порожнини газопроводу, для збору попутного газу) від накопичених забруднень, який залежить від наступних чинників: – прийнятої системи збору продукції (централізованої чи децентралізованої); – конфігурації (технічної характеристики) газозбірної системи; – рельєфу місцевості із наявністю природних пасток рідини; – якісного складу газу і його вологовмісту; – структурних форм руху газорідинного потоку в газозбірній мережі; – термодинамічних умов експлуатації в різні періоди року. Їх сукупний вплив буде позначатись на роботі газопроводу для збору попутного газу і визначати їх пропускну здатність в умовах експлуатації її на низьких тисках. Основним завданням теоретичних досліджень є розробка математичних моделей роботи найбільш розповсюдженого обладнання для звільнення газозбірної мережі від накопичених забруднень, оскільки кожна з них може застосовуватись на окремих ділянках, як оптимальний захід зменшення величин гідроопору.

The dissertation is devoted to efficiency improving of gas pipelines in gas collection systems of oil and gas fields. In this work, taking into account the urgent need for the implementation of measures to reduce pressure losses, the focus will be on choosing the optimal purification method (or obviation of the gas pipeline cavity, for the collection of petroleum gas) from accumulated pollution, which depends on the following factors: – the adopted system for collecting produce (centralized or decentralized); – the configuration (technical characteristics) of the gas-collecting system, since the smaller its diameter, the higher the speed of «greasy» petroleum gas, the less probability of liquid drops precipitation; – terrain with the presence of natural fluid traps; – qualitative composition of gas and its moisture content; – structural forms of motion of the gas-liquid flow in the gas-collecting network; – thermodynamic conditions of operation in different periods of the year. Their combined effect will be reflected in the operation of the gas pipeline to collect petroleum gas and determine their capacity under conditions of its operation at low pressures. The main task of theoretical research is the development of mathematical work models of the most common equipment for releasing the gas-collecting network from accumulated pollution, since each of them can be applied in separate sections as an optimal reduction measure of hydro-resistance values.